Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: Після незначного знецінення на початку 2021 року ситуація на міжбанківському валютному ринку характеризувалася тенденцією до укріплення курсу гривні до долара США.

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: Після незначного знецінення на початку 2021 року ситуація на міжбанківському валютному ринку характеризувалася тенденцією до укріплення курсу гривні до долара США.
28784 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради Національного банку України Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

За результатами 2020 року споживча інфляція повернулася до цільового діапазону Національного банку, визначеного Основними засадами на 2020 рік (5+/-1%). Після перебування упродовж 11 місяців нижче рівня цільового коридору Національного банку у грудні споживча інфляція досягла цільового рівня Національного банку – 5% у річному вимірі. Разом з тим, глибший аналіз інфляційних процесів 2020 року звужує простір для переможних реляцій.

По-перше, середньорічна інфляція минулого року становила лише 2,7%, що майже удвічі нижче середньострокової інфляційної цілі НБУ. Тривале перебування інфляції нижче нижньої межі цільового діапазону обумовило додаткове навантаження на позичальників, які змушені були обслуговувати кредити за ставками, які включали завищений рівень інфляції, що не був реалізований.

По-друге, основним рушієм інфляції у 2020 році виступали слабко залежні від рівня попиту чинники: внесок у річне зростання індексу споживчих цін, який вимірюється за 328 товарами і послугами, лише обмеженого переліку продуктів харчування (хлібу та хлібопродуктів, яєць та цукру), залежних від акцизних зборів тютюнових та алкогольних виробів, житлово-комунальних послуг, а також послуг системи охорони здоров’я становив 3,5 відсоткових пунктів або 70% від загального зростання споживчих цін в економіці.

По-третє, ціни виробників промислової продукції, які за 12 місяців 2020 року зросли на 14,7% (з них на товари для внутрішнього ринку – на 9,7%) у середньорічному вимірі були нижчими від минулорічних на 1,6% (у тому числі, на товари для внутрішнього ринку – на 3,4%).

Це свідчить про хронічно низький сукупний попит в економіці, обумовлений недостатніми фіскальними та монетарними стимулами, який продовжує стримувати економічне зростання України.

Підтвердженням цьому є погіршення очікувань промислових підприємств щодо змін обсягу виробництва продукції в наступні три місяці (грудень 2020 – лютий 2021 р.). За інформацією Держстату баланс очікувань промислових підприємств другий місяць поспіль був негативним, погіршившись до найнижчого значення з квітня-червня 2020 року, коли вперше були запроваджені карантинні обмеження. Примітно, що характерним є більш глибокі песимістичні очікування промислових підприємств у видах діяльності, що характеризуються вищою часткою доданої вартості у виробництві кінцевих товарів (виробництво готових металевих виробів, електричного устаткування, машинобудування).

Таким чином, у разі незастосування активної та системної державної політики з підтримки економіки, навіть попри імовірність тимчасового перевищення інфляцією свого цільового рівня у 2021 році, обмежений внутрішній попит визначатиме стримані темпи зростання цін та економічної активності в Україні у середньостроковій перспективі.

Бюджетна сфера

Бюджетний рік для державних фінансів завершено успішно. Попри негативну економічну динаміку протягом року Міністерству фінансів вдалося надолужити відставання від плану (понад 44 млрд. грн. у січні-квітні 2020 року). Зокрема, попри майже незмінний обсяг номінального ВВП порівняно з 2019 роком, зростання сукупних надходжень зведеного бюджету та єдиного соціального внеску становило 13,5%, а за податком на додану вартість – 32,4%.

За результатами 2020 року дохідна частина державного бюджету за загальним фондом була виконана на 102,2%, у тому числі за платежами, надходження яких адмініструються податковими органами – на 110,7% (+49,3 млрд. гривень до плану), митними органами – 91,2% (-28,5 млрд. гривень).

Залучення до державного бюджету у грудні 2020 року 87,8 млрд. гривень, 931 млн. доларів США та 56,7 млн. євро через розміщення ОВДП дозволило Міністерству фінансів збільшити обсяг державних запозичень з початку року до 265,7 млрд. гривень (з них 8,6 млрд. – на поповнення статутного капіталу Укрексімбанку), 3,9 млрд. доларів США та 845 млн. євро, тим самим виконавши 94,6% річний план запозичень на внутрішньому ринку. Завдяки розблокуванню програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та успішному розміщенню ОЗДП на міжнародних ринках, із зовнішніх джерел за 2020 рік було залучено 232,3 млрд. гривень в іноземних валютах (92,4 % від плану).

Це, в свою чергу, дозволило здійснити видатки за загальним фондом державного бюджету на 96,7% від річного розпису, у тому числі соціальні видатки, видатки на оборону, обслуговування боргу та субвенції і дотації місцевим бюджетам – у повному обсязі. Дефіцит загального фонду державного бюджету при цьому становив у 2020 році 215,5 млрд. гривень (близько 5,4% від ВВП) та був меншим від визначеного законом про державний бюджет (274,5 млрд. гривень або 6,8% від ВВП).

Водночас, ураховуючи передбачені на 2021 рік рекордні обсяги запозичень для покриття дефіциту та погашення боргів (702 млрд. гривень, з яких 549 млрд. гривень (близько 80%) – на внутрішньому ринку), в умовах низької місткості внутрішнього ринку може змусити Міністерство фінансів до підвищення ставок за державними запозиченнями.

Так, на аукціоні із розміщення ОВДП, який відбувся 5 січня 2021 року, до бюджету було залучено 8,7 млрд. гривень, з яких 7,9 млрд. (90%) було залучено через короткострокові інструменти (3 місяці) за ставкою 10%, тоді як на передостанньому аукціоні їх частка становила близько 36%. Разом зі зростанням доходності по операціях з ОВДП строком понад 1 рік на вторинному ринку до 12% і вище, свідчить про обмежену спроможність Міністерства фінансів утримувати доходність за державними цінними паперами на поточному рівні.

Обсяг гривневих ОВДП у власності нерезидентів вперше з вересня 2020 року перевищив 85 млрд. гривень, що свідчить про привабливість поточних ставок за державними запозиченнями для міжнародних портфельних інвесторів. Водночас це ставить питання щодо їх прийнятності для держави в контексті необхідності забезпечення стійкості державних фінансів, що є складовою фінансової стабільності.

На мій погляд, такі тенденції вимагають проактивних спільних дій Уряду та Національного банку з контролю за кривою доходності на строках понад 1 рік з метою збалансування попиту та пропозиції на рівнях, що є сумісними зі стійкістю державних фінансів та забезпеченням дієвості монетарної трансмісії на довгих строках.

Валютний ринок

Після незначного знецінення на початку 2021 року ситуація на міжбанківському валютному ринку характеризувалася тенденцією до укріплення курсу гривні до долара США. Інтервенції Національного банку у перший тиждень нового року були двосторонніми, що дозволило нейтралізувати ситуативні коливання курсу гривні на міжбанківському ринку. На готівковому валютному ринку також спостерігається переважання пропозиції іноземної валюти над попитом, що є характерним для даного періоду року.

Рахунок поточних операцій платіжного балансу за 11 місяців 2020 року був сформований із профіцитом на рівні 6,8 млрд. доларів США, що є майже дзеркальним відображенням дефіциту поточного рахунку у січні-листопаді 2019 року (-6,3 млрд. доларів США). Це стало результатом скороченням попиту на імпорт та зростанням цін на ключові товари українського експорту, а також стійкістю надходжень з оплати праці та грошових переказів робітників, обсяг яких знизився лише на 4% порівняно з відповідним періодом минулого року.

Водночас у 2020 році практично зупинилися надходження прямих іноземних інвестицій в Україну: за 11 місяців відплив ПІІ з України становив близько 200 млн. доларів США (з урахуванням інвестицій резидентів України за кордон – „мінус” 540 млн. доларів США), у тому числі шляхом вилучення доходів прямим інвестором – „мінус” 1,2 млрд. доларів США. Для порівняння – за аналогічний період минулого року до України надійшли ПІІ в сумі 5,1 млрд. доларів США, з яких 3,1 млрд. доларів США становили реінвестовані доходи прямого інвестора.

Разом із відпливом портфельних інвестицій у боргові цінні папери Уряду та корпоративного (у тому числі, банківського) сектору на рівні 1,9 млрд. доларів США, чистий відплив коштів з України за фінансовим рахунком за січень-листопад 2020 року становив 7,7 млрд. доларів США, тоді як за аналогічний період минулого року чистий приплив коштів за фінансовим рахунком становив 9,0 млрд. доларів США.

Таким чином, недостатньо швидкий прогрес у реалізації структурних реформ та невизначеність із подальшими перспективами подолання епідемії COVID-19 в Україні визначають мізерні обсяги іноземних інвестицій в економіку та не дозволяють повною мірою розкрити виробничий потенціал української економіки.

Водночас міжнародні резерви НБУ на 1 січня 2021 року досягли 29,1 млрд. доларів США, що є найвищим значенням з вересня 2012 року. Це відбулося як завдяки позитивному сальдо інтервенцій НБУ на валютному ринку, так і за рахунок переоцінки вартості фінансових інструментів у портфелі НБУ. Зокрема, сальдо інтервенцій Національного банку у 2020 році становило +1038 млн. доларів США, у тому числі у грудні +289 млн. доларів США. Чисті міжнародні резерви НБУ (без урахування заборгованості перед МВФ) на 01.01.2021 становили 18.1 млрд. доларів США та є достатніми для покриття виплат державного сектору та Національного банку за зовнішньою заборгованістю перед нерезидентами, яка у 2021 році становитиме близько 7,2 млрд. доларів США, з яких найбільша сума (близько 2 млрд. доларів США) має бути виплачена Урядом за єврооблігаціями у вересні 2021 року, а також для покриття дефіциту поточного рахунку, який за прогнозом Національного банку очікується у 2021 році на рівні 3,5 млрд. доларів США.

Обсяг планових платежів держави на користь МВФ у 2021 році становить близько 1,6 млрд. доларів США, з яких майже 1,36 млрд. – погашення основної суми боргу, 0,26 млрд. доларів США – відсоткові платежі. Необхідність рефінансування заборгованості України перед МВФ вимагає виконання сторонами взятих зобов’язань за чинною Угодою Stand-By, що дозволить Україні залучити фінансування МВФ на суму близько 2,9 млрд. доларів США. Це відповідатиме сумі 4-х траншів кредиту в межах відповідної квоти, два з яких були передбачені до отримання ще у 2020 році.

З урахуванням виплат за заборгованістю приватного (банківського та корпоративного секторів, а також міжфірмового боргу) загальний обсяг платежів з України на користь нерезидентів у 2021 році становитиме близько 15,5 млрд. доларів США.

Фінансовий сектор

Збільшення видатків з ЄКР наприкінці 2020 року призвело до суттєвого зростання ліквідності банківського сектору. В результаті упродовж першого тижня 2021 року загальний обсяг ліквідності банків (коррахунки та депсертифікати) перевищував 200 млрд. гривень, що майже учетверо більше визначеного нормативу обов’язкового резервування для банків. Обсяг наданого банкам рефінансування Національного банку упродовж останнього тижня 2020 року – першого тижня 2021 року становив 4 млрд. гривень на строк 3 місяці за ставкою 6%. Залишок заборгованості платоспроможних банків за тендерними (строковими) кредитами рефінансування Національного банку на 06.01.2021 становив 62 млрд. гривень.

Збільшення вкладень банки у державні цінні папери та збільшення готівки в обігу (з початку року на 1,2 млрд. гривень до 560 млрд. гривень) дещо зменшило обсяг “вільної” ліквідності банківської системи, яка втім залишається достатньою для утримання ставок на міжбанківському ринку на нижній межі ставок за постійними операціями Національного банку (5%).

Враховуючи, що криза кредитування в багатьох країнах світу виступала головною перешкодою для відновлення національних економік під час попередніх криз, на мою думку, важливо забезпечити ефективне використання монетарних стимулів, включаючи механізми ставок за активними та пасивними операціями, для стимулювання банківського кредитування та розвитку економіки у пост-пандемічний період в Україні.

Автор: Голова Ради НБУ, академік НАН України Богдан Данилишин

Теги: Богдан Данилишин, Голова Ради НБУ,Голова ради НБУ Богдан Данилишин ,НБУ , Верховна Рада,Державний бюджет України,Голова Ради НБУ Богдан Данилишин,Голова Ради НБУ ,Богдан Данилишин НБУ,Богдан Данилишин Википедия, Богдан Михайлович Данилишин,Данилишин,НБУ,Украина,Україна,.Нацбанк ,Нацбанк Украины,Нацбанк України,Національний банк, Національний банк України,Национальный банк,Национальный банк Украины,ліквідність,бюджет,ОВДП,ВВП,LCR, Міністерство фінансів,Міністерство фінансів України,COVID-19
Автор: wikibazacom
Мої відео