Апостилювання та консульська легалізація: у чому різниця?

Апостилювання та консульська легалізація: у чому різниця?
9400 ПЕРЕГЛЯДІВ

Апостилювання та консульська легалізація: у чому різниця?
Апостилювання та консульська легалізація пов’язані з наданням законності документам для подальшого їх використання на території іншої держави.
Однак зауважуємо, що між ними існують кілька суттєвих відмінностей.

Проставлення апостиля здійснюється за спрощеною процедурою.
Для апостилювання документів, що видаються органами юстиції та судами, а також документів, що оформляються нотаріусами України, необхідно звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС України (список відділів ДРАЦС #центральнаюстиція: https://kyivobljust.gov.ua/terytorialni_v…/ter_viddily_dracs) чи нотаріуса (нотаріальні контори столиці, Київщини та Черкащини: https://kyivobljust.gov.ua/terytorialni_viddily…/derg_notary).
Проставлення апостиля здійснюється за заявою особи, яка подає такі документи. Її можна направити до органу поштою (з-за кордону та для проставлення апостиля на документах про державну реєстрацію актів цивільного стану) або ж звернутися особисто.
При подачі заяви необхідно пред’явити посадовій особі територіального органу Міністерства юстиції України, нотаріусу документ, що посвідчує особу, та подати:
- оригінал документа, на якому проставляється апостиль, або його копію, засвідчену в установленому порядку;
- документ про оплату послуги з проставлення апостиля/документ, що підтверджує право на звільнення від сплати. У разі, коли заява про проставлення апостиля надіслана поштовим зв’язком, копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати, повинна бути засвідчена в установленому законодавством порядку.
За результатом прийняття заяви та документів, поданих для проставлення апостиля, заявнику в разі його особистого звернення до територіального органу Міністерства юстиції України, нотаріуса видається відривна частина заяви, що містить відомості про номер заяви, дату її прийняття, кількість поданих документів, прізвище, ім’я та по батькові заявника і суму сплачених коштів за надання послуг з проставлення апостиля.
Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів.

Консульська легалізація документа передбачає здійснення більшої кількості кроків і займає набагато більше часу. Її здійснює Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.
Оригінали офіційних документів, видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, попередньо засвідчуються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України тієї області, де вони видані.
Оригінали офіційних документів, видані відділами державної реєстрації актів цивільного стану м. Києва, попередньо засвідчуються Центральним відділом державної реєстрації актів вільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за адресою: пр-т Перемоги, 11.
Документи, засвідчені або видані нотаріусами, мають бути належним чином попередньо оформлені у Міністерстві юстиції України за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, 1 поверх, – Департамент державної реєстрації та нотаріату.
Після легалізації у Департаменті консульської служби офіційні документи повинні бути засвідчені в дипломатичному представництві тієї країни, де вони будуть використовуватись.
При поданні офіційних документів на консульську легалізацію фізичні особи мають подати паспорт та заповнюють заяву на вчинення консульської легалізації.
У разі необхідності подати на легалізацію документи, що належать або виписані на ім’я іншої особи, заявник повинен надати засвідчену нотаріусом довіреність від власника документів.
За консульську легалізацію справляється консульський збір відповідно до Тарифів консульського збору, що затверджуються Міністерством закордонних справ України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Вас цікавить, як дізнатися чи підлягає документ легалізації та чи можливо на ньому проставити апостиль?
Відповідаємо!
Все залежить від того, чи приєдналася країна, в якій він у подальшому буде використовуватися, до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961): https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/995_082#Text
Причому такий документ може використовуватися на території будь-якої країни, що ратифікувала Конвенцію.

Ще одна цікавинка: існують країни, які не вимагають ані консульської легалізації, ані проставлення апостиля.
Це країни, що застосовують Мінську конвенцію (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан, Грузія) або ж ті, що уклали з Україною двосторонній договір про правову допомогу у цивільних справах (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Чехія, Сербія).