Максим Шульженко та ТОВ «Гута-Скло»: боротьба за Stereo Plaza. Чи стане позиція суду тестом на здатність держави протистояти російському впливу?

Частина 1. Російські власники «Гута-Скло» та санкції оборонного сектору РФ

Концертний комплекс Stereo Plaza (нині Atlas Plaza) у Києві довгий час належав ТОВ «Гута-Скло». Бенефіціарами компанії є громадяни Російської Федерації - Віктор Виноградов та Андрій Іпполітов. Обидва зареєстровані в Москві і через кіпрську фірму Beshli Holdings Ltd та ТОВ «Кришталь-Інвест» контролювали нерухомість на проспекті Валерія Лобановського, 119.

Після початку повномасштабної війни ці активи були виявлені правоохоронцями як такі, що приносили прибуток бенефіціарам у країні-агресорі.

Оперативні матеріали підтверджують: прибутки від Stereo Plaza конвертувалися в криптовалюту й надалі спрямовувалися до РФ, де потрапляли в податкову та фінансову систему, яка забезпечує в тому числі військові потреби російської армії.

У травні 2023 року Рада національної безпеки і оборони України запровадила персональні санкції проти Виноградова і Іпполітова. Указ Президента №279/2023 передбачає:

• блокування активів;

• зупинення фінансових операцій;

• заборону виведення капіталу;

• спеціальні економічні обмеження строком на 10 років.

Таблиця санкцій:

Важливий контекст: діяльність «Гута-Скло» пов’язана з бізнес-середовищем, що має контакти з російською держкорпорацією «Ростех», ключовим виробником озброєння.

Російський бізнес-партнер Виноградова та Іпполітова - Володимир Тихоміров - пов’язаний з керівництвом «Ростеху», зокрема з Сергієм Чемезовим. Частина їхніх компаній оформлена на тещу Чемезова, яка вже перебуває під санкціями.

Таким чином, Stereo Plaza - це актив, що опосередковано працював на російський оборонний сектор.

Частина 2. Схеми оренди Stereo Plaza: як Максим Шульженко допомагав обходити санкції

Багаторічним орендарем комплексу був український бізнесмен Максим Шульженко (ТОВ «Стерео Плаза Груп»).

Максим Шульженко до 2022 року

Шульженко сплачував орендну плату на рахунки «Гута-Скло», після чого кошти виводилися через конвертаційні та криптовалютні механізми до РФ.

Після введення санкцій НБУ

Постанова НБУ №18 заблокувала можливість підсанкційним компаніям вільно користуватися коштами. Відтоді платежі мали б заморожуватися - фактично працювати на Україні як майбутній репараційний фонд.

Але Шульженко вигадує механізм обходу:

• він перестає платити оренду;

• натомість оплачує електропостачання як поручитель за борговими зобов’язаннями ТОВ «Гута-Скло», ;

• ці платежі зараховуються як орендна плата;

• гроші не заходять на заблоковані рахунки;

• підсанкційний власник продовжує отримувати вигоду.

Наслідок:

Російська підсанкційна структура зберігала економічний ефект, а Шульженко три роки безкоштовно користувався приміщенням.

Це має ознаки:

• обходу санкцій;

• непрямого фінансування держави-агресора;

• сприяння військовій економіці РФ.

Після передачі комплексу АРМА ситуація кардинально змінилася: новий управитель почав перераховувати кошти державі, і за перші тижні робота принесла понад 500 000 грн у бюджет.

Частина 3. Судові атаки: як Шульженко разом з «Гута - Скло» намагаються повернути підсанкційний актив

У грудні 2025 року Шульженко подав до Голосіївського районного суду:

• клопотання про скасування арешту будівлі,

• вимогу повернути йому право користування комплексом,

• паралельні позови проти нового управителя, звинувачуючи його у «рейдерстві».

ТОВ «Гута - Скло» також оскаржує арешт - у синхроні зі Шульженком.

Погрози та тиск

Команда Atlas Plaza заявляє:

• про погрози працівникам;

• про тиск на квиткових операторів;

• про спроби зірвати концерти;

• про прямі повідомлення від Шульженка з фразами на кшталт:

  «не хвилюєтесь що впаде цеглина на голову».

Правоохоронні органи отримали відповідні заяви.

Чому ця справа важлива?

Бо це не питання оренди.

Це:

• повернення російського активу через український суд;

• загроза санкційній політиці;

• прецедент, який може відкрити шлях для ревізії інших арештованих активів РФ.

Частина 4. Необхідність перевірки СБУ (військова контррозвідка)

На підставі викладених фактів діяльність:

• ТОВ «Гута-Скло»

• Максима Шульженка

• осіб, причетних до спроб зняти арешт

• представників юридичних структур, що діють в інтересах підсанкційних бенефіціарів РФ

має бути перевірена військовою контррозвідкою СБУ на предмет можливих ознак:

• колабораціонізму,

• державної зради,

• фінансування держави-агресора або терористичних структур,

• саботажу державної санкційної політики,

• сприяння діяльності підсанкційних російських компаній.

Це не звинувачення — це обов’язок держави в умовах війни.

Частина 5. Часова шкала подій (2022–2025)

24.02.2022 - початок вторгнення, блокування рахунків підсанкційних компаній.
Весна 2022 - Шульженко запускає схему комунальних платежів.
31.12.2022 - закінчення орендного договору, приміщення не звільняється.
05.06.2023 - суд накладає арешт на майно.
29.06.2023 - арешт внесено до реєстру.
2025 - конкурс АРМА, визначено нового управителя.
Листопад 2025 - Atlas Plaza передано в управління.
Грудень 2025 - подано позови на користь повернення російській стороні.

Частина 6. Підсумки та значення справи

• Stereo/Atlas Plaza - актив російських бенефіціарів із доведеними зв’язками з оборонним сектором РФ.

• Довгі роки комплекс працював як джерело доходів для російської економіки.

• Після передачі державі почав приносити реальні гроші Україні.

• Спроба повернути актив підсанкційним бенефіціарам - удар по нацбезпеці України.

Частина 7. Ризики для судді у разі зняття арешту з будівлі Stereo/Atlas Plaza

Суддя, яка ухвалює рішення у справі щодо зняття арешту з будівлі Atlas Plaza (екс-Stereo Plaza) та фактично сприяє поверненню об’єкта під контроль підсанкційних російських бенефіціарів, бере на себе не лише юридичну, а й персональну політичну, репутаційну та історичну відповідальність.

Нижче – повний перелік ризиків, які неможливо ігнорувати.

1. Ризик бути сприйнятою як особа, що сприяла державі-агресору

ТОВ «Гута - Скло» контролюється громадянами РФ, які перебувають під персональними санкціями України. Активи цієї компанії арештовані у кримінальному провадженні, пов’язаному з фінансуванням дій проти України.

Будівля Stereo/Atlas Plaza раніше приносила прибутки, які через схеми конвертувалися в криптовалюту та працювали на російську економіку й військову сферу.

Зняття арешту буде сприйматися як сприяння економічним інтересам держави-агресора.

2. Ризик уваги та перевірок з боку органів безпеки та спеціальних інституцій

Рішення на користь підсанкційної структури автоматично привертає увагу:
СБУ (військова контррозвідка)
на предмет можливих ознак:

• колабораціонізму;

• державної зради;

• фінансування держави-агресора;

• саботажу санкцій;

• сприяння діяльності підсанкційних російських структур.

Вищої ради правосуддя (ВРП)

на предмет:

• дотримання присяги;

• наявності неправомірного впливу;

• корупційних ознак, «нетиповості» рішення у резонансній справі.

НАБУ та САП
у разі підозри, що рішення може бути наслідком:

• неправомірного впливу;

• прихованої винагороди;

• змови.

3. Дисциплінарні та кар’єрні наслідки

Рішення, що суперечить санкційному законодавству і загрожує нацбезпеці:

• може стати підставою для дисциплінарного провадження;

• може бути оцінене як несумісне зі статусом судді;

• може закрити шлях до будь-якого кар’єрного зростання.

4. Репутаційний ризик у професійному середовищі та суспільстві

• Розслідувачі, правозахисники, медіа вже стежать за справою.

• Прізвище судді стане публічним маркером.

• Рішення аналізуватиметься роками.

В умовах війни будь-який «подарунок» російській стороні виглядає як свідомий вибір.

Наслідок:

• падіння довіри колег;

• підвищена увага громадськості;

• формування негативного іміджу, який залишиться в історії.

5. Ризик стати негативним прецедентом в історії санкційної політики

Україна вперше системно арештовує та передає державі активи РФ.
Stereo/Atlas Plaza - показовий кейс:

• будівля пов’язана з російським ВПК;

• раніше фінансувала бенефіціарів РФ;

• після арешту почала приносити прибуток Україні.

Скасування арешту стане ударом по санкційній політиці, сигналом слабкості, який буде зафіксовано і всередині країни, і серед міжнародних партнерів.

6. Ризик для особистого спокою

Йдеться не про фізичну небезпеку, а про:

• пікети;

• постійну увагу медіа;

• згадування у звітах антикорупційних структур;

• інформаційний слід, що залишиться назавжди.

ПІДСУМОК РОЗДІЛУ

Це не господарська справа - це тест:

• на стійкість санкційного режиму;

• на захист нацбезпеки;

• на здатність суду не допустити повернення російського активу під час війни.

Суддя, яка зніме арешт, бере на себе юридичні, політичні, репутаційні, професійні та історичні ризики, що не зникнуть ніколи.

Фінальний висновок

Stereo/Atlas Plaza - це:

• актив підсанкційних громадян РФ,

• частина схем, які працювали на російську економіку,

• культурний об’єкт, що тепер приносить прибуток Україні.

Будь-яка спроба повернути цей актив росіянам через український суд - це загроза національній безпеці.

Український суд у 2025 році має показати, що здатен протистояти проросійському впливу - і діяти в інтересах держави, а не агресора.